ЗаЖиве

Проект, який народився на Донеччині, розвивався на Луганщині, поширився у Тернопільській, Хмельницькій, Запорізькій, Черкаській областях. І продовжується у Бібліотеці на Ринку. Співорганізатор проекту, директор бібліотеки Тетяна Пилипець з друзями активно запрошують до спілкування "живі" книги - успішних і зреалізованих людей, які можуть самі і мотивують інших. Проект #ЗаЖиве - це ще й можливість заживити власні "рани", завдані суспільними і соціальними ударами. Можливість говорити про те, що болить...

Листи до Джульєти online

Традиція залишати цидулки з сокровенними мріями під знаменитим балконом Джульєти у Вероні - відома усім! Бібліотека на Ринку, 9 має свій легендарний балкон, який бачив пристрасті не менші, ніж у п'єсі Шекспіра! Чи зможе втамувати пориви закоханої української душі юна італійка?) Львівський рецепт для закоханих - пишіть про свої почуття нашій рідній Джульєті, актрисі Першого Театру Наталі Мазур, яка неймовірно чуттєво втілила образ веронської дівчини. Щира, світла, оптимістична і відверта Наталя/Джульєта з радістю відповість кожному закоханому сердечку.

Книголюди

Щочетверга о 11.00 книголюди запрошують на професійні коворкинги усіх, хто працює у сервісній сфері. Як працювати з людьми і не зійти з розуму? Відповідь саме на це питання - на наших щотижневих зустрічах.

Стильна Бібліотека

Бібліотека на Ринку, 9 впроваджує унікальну практику фотоподій у своїх стінах. Ми не просто надаєм приміщення для фотосесій - ми залучаємо своїх однодумців-фотомайстрів до висвітлення образу "нового" бібліотекаря - відкритого, комунікабельного і... епатажного!

А, отже, цікавого і неординарного у вмінні промоціювати мистецтво читання.

Літературно-мистецький балкон

У середмісті Львова наш літературно-мистецький балкон збирає слухачів і глядачів на інтерактивні перформенси. Вулична поезія і музика, театральні вистави та тематичні інсталяції - чудово "вписуються" у інтер'єр і життя площі Ринок.

Нотатник бібліографа

Оскільки буквоїди найбільше цікавляться цікавинками, новинами та подіями книжкового світу, проект «Нотатник бібліографа» тамуватиме спрагу усіх ненаситних читачів. Тут ви зможете знайти інформацію про події та книжкові форуми Львова, дізнатись про корисні й цікаві книги, завести нові знайомства й отримати відповіді на свої питання. Не терпиться познайомитись з проектом? Долучайтеся до його сторінки в соцмережах!

Львівський центр Вікно в Америку слугує інформаційним осередком американської культури в Україні. Один з 29 регіональних відділів, він був заснований у 2002 році за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Центр було відкрито з метою надання актуальної інформації про США та поповнення фондів бібліотек англомовними виданнями. Проект сприяє взаєморозумінню між народом США та України; саме тут ви можете:

  • знайти необхідну інформацію про історію, уряд, суспільство та цінності США;
  • дізнатись про можливі програми обміну для учнів та студентів (Flex, Fullbright) та консультації з приводу отримання Green Card;
  • взяти участь в англомовних клуба з носіями мови і не тільки;
  • скористатися ліцензійними програмами вивчення англійської мови, зокрема Rosetta Stone;
  • отримати безкоштовний доступ до мережі Інтернет, користуючись сучасними комп’ютерами, планшетами, iPad-ами та електронними рідерами.

Крім того, львівський центр Вікно в Америку проводить різноманітні заходи, що залучають до спілкування українську та американську сторони. Зокрема, регулярно проводяться зустрічі з волонтером Корпусу Миру Кетрін Фітч, а також залучається активна молодь для обговорень питань медіаграмотності та академічної доброчесності. Центр брав участь у проведенні днів США у Львові, приймав посла США в Україні Джеффрі Пайєта та організовував зустріч з представниками 173 повітряно-десантної бригади Збройних Сил США.

Центр завжди готовий надавати всі необхідні ресурси для вивчення англійської та суспільного життя США, а також інформувати про американські програми допомоги та обміну.

Old photo of library

Будинок на пл. Ринок, 9 розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника в лінійній забудові східного боку площі. У 1376 році Владислав Опольський, тодішній правитель галицьких земель, віддав ділянку, на якій стоїть будинок, католицьким архієпископам. З того часу аж до 1939р. ділянка і будинки на ній належали церкві звідки і походить історична назва – «кам’яниця латинських архієпископів». Але не все йшло так гладко. У ХІV ст. Львів не дуже поспішав віддавати ділянку архієпископу Бернарду, котрий до того вимагав ще й церковну десятину. Другий римо-католицький галицький митрополит францисканець Бернард (1384-1390) був людиною надзвичайно скандальною і уславився конфліктами і судовими процесами. Спочатку він втрутився у компетенцію єпископів, ворогував з орденом домініканців, розпочав процес з єпископом Перемишля за межі дієцезії. Утім цього було замало. Хроніст Денис Зубрицький під 1390 роком розповідає, що у Львові сталася негідна суперечка між архієпископом Бернардом і містом за дім у горішній частині Ринку (теперішня Площа Ринок, 9), який 1376 року подарував архієпископству, а саме першому галицькому латинському митрополиту Мацею, князь Владислав Опольський. Чи то цей дім не був власністю князя, чи на те були якісь інші причини, але місто не хотіло віддати архієпископу цю будівлю (міська влада аргументувала це тим, що архієпископ Мацей володів будинком на правах особистої, а не спадкової власності). Папа Урбан VІ для з’ясування справи призначив комісію в особі знаменитого кардинала Деметрія з Угорщини, надавши йому всі повноваження на слідство і вирок.

photo of library at USSR time

Та нетерплячий архієпископ хотів силою зайняти дім, місто дало відкоша, і це призвело до такого напруження, що ображений прелат спочатку наклав на місто інтердикт, принагідно відлучивши від Святої Церкви всіх львівських райців, а потім навіть формально прокляв Львів. Міська рада звернулася до комісара-кардинала і до Святого Отця. Безпрецедентність і екстравагантність дій Бернарда обурила не лише львів’ян, а й Святий Престол. Кардинал двічі висував позови архієпископові, але той не з’являвся. Тоді він наклав на нього суспензу від богослужінь, та й це не допомогло. Врешті прокляв його, забороняючи входити до костелу, але і це не похитнуло впертого архієпископа: він не з’явився до кардинала Деметрія, не зняв прокльону з міста, а покинув Катедру й дієцезію і півтора року тинявся по світі. З цієї причини на прохання міської ради Папа Боніфацій ІХ у перший рік свого перебування на престолі (1390) наказав перемишльському єпископові Ерику приїхати до Львова, звільнити місто від інтердикту та прокляття і розпочати суворий процес проти архієпископа, що той і зробив. Але оскільки 1391 року архієпископ Бернард помер, процес припинився. Врешті будинок таки залишився у власності римо-католицьких архієпископів до 1844 року, коли архієпископ Пішек купив будинок і передав його католицькій семінарії.

У будинку, який був тоді споруджений, зупинялися польські королі та литовські князі. Зараз важко сказати коли він припинив існування. В усякому разі після пожежі 1527 р. на ділянці був поставлений новий, знесений 1634 р. за розпорядженням архієпископа С.Гроховського, а на його місце поставлений той, що стоїть зараз. Автором проекту був відомий архітектор Ян Покорович. Будинок мав 68 кімнат. Особливою пишністю вирізнялися спальня архієпископа і зала, викладена золотавою цеглою і кахлями, спеціально замовленими в Гданську (так звана Фарфорова, або Золота зала). Важко встановити коли було знищене це оздоблення. Судячи з усього, це сталось у середині ХІХ ст. Під час останньої реставрації будинку в 1988 р. були виявленні залишки золотавого тинькування, яке, мабуть, було наслідуванням подібного в Золотій залі.

Протягом століть будинок служив помешканням польських королів. У 1673 р. в ньому помер король Міхал Корибут Вишневецький.

У серпні 1724 р. великий коронний гетьман А.Сенявський віддав свою дочку Софію за С.Денгофа. Наречений влаштував у будинку великий прийом. На спеціальних щоглах горіло 600 смолоскипів і 400 ліхтарів. Дорога до будинку була позначена шістьма вишками, заквітчаними світильниками. З вікон виставили чотири дощові труби, з яких протягом години лилося угорське вино.

photo of library in XXI centuru

У 1844 р. будинок купив архієпископ Ф. Піштек і передав його після реконструкції 1845 р. з надбудовою четвертого поверху католицькій семінарії , яка віддала частину приміщень в оренду. Але переважно будинок винаймали друкарні. 1872 р. облаштовано житлові квартири і семінарію, яка мала власну бібліотеку. У польський період тут містилася нова друкарня Беднарського, магазин бакалійних товарів Лянгнера та продаж фортепіано Кубеши. У 1909 -1914 рр. тут містилися Чиновницьке казино і водночас – клуб англійців, що мешкали у Львові – «Англійське коло». В 1912 р. тут відбулися перші збори Товариства українських есперантистів у Львові. Після 2-ої світової війни – спочатку кравецьке ательє 1-го розряду військовослужбовців і продовольча база військторгу ПрикВо, потім від 1957 р. була відкрита міська бібліотека для молоді, яка 1958 р. дістала назву «імені 40- річчя ВЛКСМ».

«Львівська обласна державна бібліотека для юнацтва» створена на базі міської бібліотеки для молоді в 1976 році, з січня 2017 р. – Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна бібліотека для юнацтва».

На ІІІ поверсі розташована Централізована бухгалтерія, на ІV поверсі – управління освіти Галицького району.